Ганса Крістіана Андерсена називають «Прекрасний лебідь землі датської». Він народився у 1805 році в Данії, в невеличкому місті Оденсе. Дід його був різьбярем, батько – шевцем, мати – прачкою. Сім`я мала невеликий достаток. Батько дуже любив Ганса, проводив з ним багато часу, робив йому іграшки, та найбільше Ганс любив слухати, коли батько вечорами читав йому казки. Ганс виріс мрійливим і ласкавим хлопцем. Він мріяв про театр, про мистецтво і вірив, що якщо поїде до столиці, то обов`язково досягне успіху. У 14 років він таки поїхав до Копенгагену, де і здобув освіту. Згодом Андерсен почав писати романи, п`єси, казки, найвідоміші з яких: «Огниво», «Русалонька», героіня якої стала символом Копенгагена і Данії взагалі,  «Принцеса на горошині», «Дюймовочка», «Гидке каченя», «Дикі лебеді», «Снігова Королева».

Письменник багато подорожував, та його дуже любили і шанували на батьківщині. Ще за життя йому в Королівському саду було споруджено пам`ятник. А коли він помер – у 1875 році, в країні було проголошено національний траур. В останню путь його проводжали всі: від дітей до самого короля.

 Письменник-казкар говорив,що життя його схоже на казку. Але хіба це дивно, що його, доброго і сердечного, любили люди, що він досяг пошани і слави, і ця пошана і слава живуть і житимуть ще довгі-довгі роки!